Perspectives on Brazilian Philosophy in the Last Century

Лусіо Альваро Маркес

doi:10.31649/sent43.02.055

Автор(и)

Лусіо Альваро Маркес Федеральний університет Тріангулу Мінейру (Убераба, Бразилія) https://orcid.org/0000-0002-7571-0977

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent43.02.055

Ключові слова:

уфанізм, націоналізм, плюралізм, критичне мислення

Анотація

Я представляю найсучаснішу бразильську філософію з чотирьох точок зору: есеїстика, історіографія, деколоніальне мислення та дослідження першоджерел. Я не встановлюю пріоритетність представлених точок зору та не оцінюю життєздатність ідей, перелічених у моїй статті, оскільки вважаю, що ці ідеї життєздатні та продуктивні. Однак це не означає, що я не бачу недоліків цих ідей або ніяк їх не розрізняю. Це просто провокація, що має на меті наблизити читача до бразильських авторів і філософських творів минулого століття. Навіть якщо я вірю в життєздатність бразильської філософії, я попереджаю: насправді не все, що належить до її сфери, є життєздатним. Після вказівки на основні соціальні, економічні та політичні зміни ХХ століття, я перелічую авторів і праці цього століття, які демонструють певну теоретичну потугу бразильської філософії. У межах зазначених чотирьох точок зору я виділяю три підходи – уфаністський, академічний і критичний. Серед цих підходів найкращим я вважаю останній.

Біографія автора

Лусіо Альваро Маркес, Федеральний університет Тріангулу Мінейру (Убераба, Бразилія)

професор

Посилання

Anderson, P. (2020). Brasil à parte: 1964-2019. (A. B. Souza et al., Trad.). São Paulo: Boitempo.

ANPOF. (n.d.). GT Pensamento Filosófico Brasileiro. Apresentação. Associação Nacional de Pós-Graduação em Filosofia. https://www.anpof.org/anpof

Domingues, I. (2017). Filosofia no Brasil: legados e perspectivas – ensaios metafilosóficos. São Paulo: Unesp.

Domingues, I., & Marques, L. (n.d.). Enciclopédia da Filosofia Brasileira. Editora Fi https://www.editorafi.org/enciclopedia-da-filosofia-brasileira

EMBRAPA. (2017, October 10), More than 80% of the Brazilian population inhabits 0.63% of the national territory. Empresa Brasileira de Pesquisa Agropecurária. https://www.embrapa.br/busca-de-noticias/-/noticia/28840923/mais-de-80-da-populacao-brasileira-habita-063-do-territorio-nacional

Giroux, H. A. (2021). Paulo Freire e a promessa de uma pedagogia crítica em tempos sombrios. In A. M. A. Freire (Org.), Testamento da presença de Paulo Freire, o educador do Brasil: testemunhos e depoimentos. São Paulo: Paz & Terra,.

Gomes, R. (2001). Crítica da razão tupiniquim. Curitiba: Criar.

Green, E. (2016, May 12). What are the most cited publications in the social sciences according to Google scholar. London School of Economics. https://blogs.lse.ac.uk/impactofsocialsciences/2016/05/12/what-are-the-most-cited-publications-in-the-social-sciences-according-to-google-scholar/

IBGE. (n.d.a). 20th Century Economy. Instituto Brasileiro de Geografia e Estatística. https://seculoxx.ibge.gov.br/images/seculoxx/economia/contas_nacionais/1_indice.xls

IBGE. (n.d.b). Censos Demográficos. Instituto Brasileiro de Geografia e Estatística. https://memoria.ibge.gov.br/historia-do-ibge/historico-dos-censos/censos-demograficos.html#:~:text=Foi%20a%20seguinte%20a%20popula%C3%A7%C3%A3o,e%208%20487%20554%20mulheres

IBGE. (n.d.c). Memory of Demographic Censuses from 1870 to 2000. Instituto Brasileiro de Geografia e Estatística. https://memoria.ibge.gov.br/historia-do-ibge/historico-dos-censos/censos-demograficos.html#:~:text=It%20was%20the%20following%20population%C3%A7%C3%A3o,e%208%20487%20554%20women

INEP. (2021, June 16). Sinopse Estatística da Educação Superior 2000. Instituto Nacional de Estudos e Pesquisas Educacionais Anísio Teixeira. https://www.gov.br/inep/pt-br/centrais-de-conteudo/acervo-linha-editorial/publicacoes-institucionais/estatisticas-e-indicadores-educacionais/sinopse-estatistica-da-educacao-superior-2000

INEP. (n.d.). Map of Illiteracy in Brazil. Instituto Nacional de Estudos e Pesquisas Educacionais Anísio Teixeira. https://download.inep.gov.br/publicacoes/institucionais/estatisticas_e_indicadores/mapa_do_analfabetismo_do_brasil.pdf

Instituto SEMESP. (2023). Mapa do ensino superior no Brasil. São Paulo: SEMESP.

Margutti Pinto, P. R. (2020). História da filosofia do Brasil (1500-hoje): 2ª parte: a ruptura iluminista (1808-1843). São Paulo: Loyola.

Margutti Pinto, P. R.. (2013). História da filosofia do Brasil (1500-hoje): 1ª parte: o período colonial (1500-1822). São Paulo: Loyola.

Marques, L. Á. (2021). Em busca de uma filosofia colonial brasileira. Veritas (Porto Alegre), 66(1). https://doi.org/10.15448/1984-6746.2021.1.39730

Marques, L. Á. (2023). Formas da filosofia brasileira: 12 aportes metodológicos à historiografia, metalinguagem e autocrítica da filosofia brasileira. Cachoeirinha: Fi. https://www.editorafi.org/ebook/a013-formas-filosofia-brasileira

Neves, C. E. B., & Martins, C. B. (2016). Ensino superior no Brasil: uma visão abrangente. In T. Dwyer (Org.), Jovens universitários em um mundo em transformação : uma pesquisa sino-brasileira (pp. 95-124). Brasília: Ipea; Pequim: SSAP. https://repositorio.ipea.gov.br/bitstream/11058/9061/1/Ensino%20superior%20no%20Brasil.pdf

Neves, C. E. B., & Martins, C. B. (2016). Ensino superior no Brasil: uma visão abrangente. In T. Dwyer (Org.), Jovens universitários em um mundo em transformação: uma pesquisa sino-brasileira (pp. 95-124). Brasília: Ipea; Pequim: SSAP. https://repositorio.ipea.gov.br/bitstream/11058/9061/1/Ensino%20superior%20no%20Brasil.pdf

Paim, A. (1998). Etapas iniciais da filosofia brasileira: estudos complementares à história das ideias filosóficas no Brasil (Vol. III). Londrina: UEL.

Pich, R. H., & Culleton, A. S. (Eds.). (2017). Scholastica Colonialis: reception and development of Barroque scholasticism in Latin America, 16th-18th centuries. Barcelona & Roma: Brepols. https://doi.org/10.1484/M.TEMA-EB.5.107198

Ribeiro, D. (1995). O povo brasileiro: a formação e o sentido do Brasil. São Paulo: Companhia das Letras.

Rioux, J.-P. (2007). Point de vue – La décolonisation, cette histoire sans fin. Vingtième Siècle. Revue d'histoire, 96(4), 225-234. https://doi.org/10.3917/ving.096.0225

Sacramento Blake, A. V. A. (1883-1902). Diccionario bibliographico brazileiro (Vol. 1-7). Rio de Janeiro: Typographia Nacional. https://www2.senado.leg.br/bdsf/handle/id/221681

Schumaher, S., & Vital Brazil, É. (Orgs.). (2000). Dicionário Mulheres do Brasil de 1500 até a atualidade. Rio de Janeiro: Jorge Zahar.

StoneDroid. (2011, January 4). Ufanism. Urban Dictionary. https://www.urbandictionary.com/author.php?author=StoneDroid

Vita, L. W. (1968). Antologia do pensamento social e político no Brasil. São Paulo: Grijalbo.

Vita, L. W. (1969). Panorama da filosofia no Brasil. Porto Alegre: Globo.

Zimmermann, R. (1987). América Latina: o não-ser. Petrópolis: Vozes.