Що є необхідним і що є контингентним у Кантовій емпіричній самості?
DOI:
https://doi.org/10.31649/sent43.01.008Ключові слова:
трансцендентальна естетика, зовнішнє чуття, внутрішнє чуття, трансцендентальне я, трансцендентальні поняття, абсолютний суб’єкт, я мислюАнотація
Як Кант розуміє уявлення емпіричної самості? Згідно з Кантом, джерела уявлення мають бути як a priori, так і a posteriori. Деякі дослідники стверджують, що частина a priori уявлення «самості» забезпечується категорією «субстанції»: або звичайної субстанції (Ендрю Шіґнел), мінімальної субстанції (Карл Амерікс), або аналога субстанції (Катаріна Краус). Однак Кант на початку розділу про «Паралогізми» заявляє, що існує тринадцяте «трансцендентальне» поняття або категорія: «Тепер ми доходимо поняття, яке не зазначено повище в загальному переліку трансцендентальних понять і яке все-таки мусимо до нього зарахувати... Це поняття або, якщо хочете, судження "Я мислю"» (A341/B399). Я стверджую, що саме «Я мислю» забезпечує структуру a priori для уявлення емпіричної самості.
Посилання
Allison, H. E. (2015). Kant’s Transcendental Deduction: A Commentary. Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198724858.001.0001
Ameriks, K. (2000). Kant's Theory of Mind (2nd Edition). Oxford: Clarenden Press. https://doi.org/10.1093/0198238975.001.0001
Chignell, A. (2017). Can’t Kant Cognize Himself? Or, a Problem for (Almost) Every Interpretation of the Refutation of Idealism. In A. Gomes & A. Stephenson (Eds.), Kant and the Philosophy of Mind. Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780198724957.003.0008
Hume, D. (1978). A Treatise of Human Nature. (P. H. Nidditch & L. A. Selby-Bigge, Eds.). Oxford: Oxford University Press.
Kant, I. (1900-). Gesammelte Schriften (Bd. 1-29). (Preussische Akademie der Wissenschaften, Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin, Akademie der Wissenschaften zu Göttingen, Hrsg.). Berlin: Reimer, & De Gruyter.
Kraus, K. T. (2020). Kant on Self-Knowledge and Self-Formation. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108874304
Longuenesse, B. (2012). Two Uses of ‘I’ as Subject. In S. Prosser & F. Recanati (Eds.), Immunity to Error through Misidentification (pp. 81-103). Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781139043274.006
Pluhar, W. (Trans.). (1996). Immanuel Kant. Critique of Pure Reason. Unified edition (with all variants from the 1781 and 1787 editions). Indianapolis & Cambridge: Hackett.
##submission.downloads##
-
PDF (English)
Завантажень PDF: 91
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:
- Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
- Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
- Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).
.jpg){kind=logo}
.png){kind=logo}
