African Philosophy in Brazil: Orality, Agraphia, Ancestry and the Timbuktu Manuscripts

Тарсізіо Афонсу  Чиволе

doi:10.31649/sent44.02.050

Автор(и)

Тарсізіо Афонсу Чиволе Studia Brasiliensia (CNPq) (Бразилія) https://orcid.org/0000-0002-5008-5511

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent44.02.050

Ключові слова:

африканська епістемологія, деколонізація знань, рукописи в Африці, традиції Африки

Анотація

У статті проаналізовано рецепцію африканської філософії на матеріалі наукових робіт останніх двох десятиліть, виконаних у рамцях бразильської післядипломної освіти. Рукописи з Тімбукту особливо помітні як епістемічний поворотний пункт, адже вони демонструють автономні форми африканської філософської думки, що мали вплив на бразильський контекст. Стійкість міфу про аграфію вимагає деколонізаційного підходу, який інтегрував би усну, текстову та письмову спадщину як правомірні та множинні прояви африканського філософського знання. Результати аналізу вказують на нагальність критики категорій аґрафії, усності та походження в їхньому традиційному розумінні, а також на важливість перевідкриття та гідного визнання рукописів з Тімбукту.

Біографія автора

Тарсізіо Афонсу Чиволе, Studia Brasiliensia (CNPq) (Бразилія)

учасник проекту; стипендіат Дослідницького фонду Мінас-Жерайс (FAPEMIG)

Посилання

Diagne, S. B. (2008). Toward an intellectual history of West Africa: the meaning of Timbuktu. In S. Jeppie & S. B. Diagne (Eds.), The Meanings of Timbuktu (pp. 19-27). Dakar: CODESRIA; Cape Town: HRSC. http://arks.princeton.edu/ark:/88435/dsp01bc386n02r

Jeppie, S. & Diagne, S. B. (Eds.). (2008). The Meanings of Timbuktu. Dakar: CODESRIA; Cape Town: HRSC. http://arks.princeton.edu/ark:/88435/dsp01bc386n02r

Jeppie, S. (2008). Re/discovering Timbuktu. In S. Jeppie & S. B. Diagne (Eds.), The Meanings of Timbuktu (pp. 1-17). Dakar: CODESRIA; Cape Town: HRSC.

http://arks.princeton.edu/ark:/88435/dsp01bc386n02r

Jesus, R. F. (2004). Mulher negra alfabetizando: que palavramundo ela ensina o outro a ler e escrever? [Doctoral dissertation, Universidade Estadual de Campinas]. Faculdade de Educação. https://doi.org/10.47749/T/UNICAMP.2004.328430

Machado, S. A. M. (2016). Baobá na encruzilhada: ancestralidade, Capoeira Angola e permacultura. [Doctoral dissertation, Universidade Federal da Bahia]. Faculdade de Educação. https://repositorio.ufba.br/handle/ri/20061

Maciel, A. S. (2011). Estrangeiro de alguém [Master’s thesis, Pontifícia Universidade Católica do Rio de Janeiro]. Departamento de Letras. http://www2.dbd.puc-rio.br/pergamum/biblioteca/php/mostrateses.php?open=1&arqtese=0912719_2011_Indice.html

MEC. (2004, April). Diretrizes curriculares nacionais para a educação das relações étnico-raciais e para o ensino de história e cultura afro-brasileira e africana. Ministério da Educação.

https://download.inep.gov.br/publicacoes/diversas/temas_interdisciplinares/diretrizes_curriculares_nacionais_para_a_educacao_das_relacoes_etnico_raciais_e_para_o_ensino_de_historia_e_cultura_afro_brasileira_e_africana.pdf

Mota, T. H. (2014). A outra cor de Mafamede: aspectos do islamismo da Guiné em três narrativas luso-africanas (1594-1625) [Master’s thesis, Universidade Federal Fluminense]. Instituto de Ciências Humanas e Filosofia. https://app.uff.br/riuff/handle/1/14916

Mudimbe, V. Y. (1988). The Invention of Africa: Gnosis, Philosophy, and the Order of Knowledge. Bloomington: IU Press. https://doi.org/10.2979/2080.0

Oliveira, A. S. (2016). Sankofa: a circulação dos provérbios africanos – oralidade, escrita, imagens e imaginários [Master’s thesis, Universidade de Brasília]. Faculdade de Comunicação. http://repositorio.unb.br/handle/10482/20735

Oliveira, E. D. (2005). Filosofia da ancestralidade: corpo e mito na filosofia da educação brasileira [Doctoral dissertation, Universidade Federal do Ceará]. Programa de Pós-Graduação em Educação Brasileira. http://repositorio.ufc.br/handle/riufc/36895

Ribeiro, S. L. S. (2019). O grande Louva-a-Deus: escrita Adinkra e o enfrentamento de (in)visibilidade e (des)pertencimentos nas tramas de uma educação ambiental [Master’s thesis, Universidade Federal do Rio Grande]. Instituto de Educação.

https://repositorio.furg.br/handle/123456789/11381

Santos, E. M. (2019) A tessitura da palavra: um estudo sobre a oralidade africana na obra literária de Amadou Hampâté Bâ [Doctoral dissertation, Universidade Federal da Bahia]. Faculdade de Filosofia e Ciências Humanas. https://repositorio.ufba.br/handle/ri/31955

Sayão, M. N. (2023) A história intelectual de África e a biblioteca islâmica: o Ta’rikh al-Sudan de Abderrahman al-Sa’di (Tombuctu, século XVII) [Master’s thesis, Universidade Federal do Rio Grande do Sul]. Instituto de Filosofia e Ciências Humanas. https://sucupira-legado.capes.gov.br/sucupira/public/consultas/coleta/trabalhoConclusao/viewTrabalhoConclusao.jsf?popup=true&id_trabalho=15077840

Silva, M. F. (2023). Adinkra: imagens da ancestralidade africana na cultura brasileira [Master’s thesis, Pontifícia Universidade Católica de São Paulo]. Programa de Estudos Pós-Graduados em Comunicação e Semiótica.

https://repositorio.pucsp.br/jspui/handle/handle/40768

Tavares, L. J. (2019) “Esse Terreiro tem História”: ensinando História e Cultura Afro-Brasileira por meio de um estudo sobre Candomblé. [Master’s thesis, Universidade Federal Rural do Rio de Janeiro] Instituto de Ciências Humanas e Sociais.

https://rima.ufrrj.br/jspui/handle/20.500.14407/15021