Історіографія в історії філософії: німецький контекст і досвід

Віталій Терлецький

doi:10.31649/sent41.03.56

Автор(и)

Віталій Терлецький Інститут філософії НАН України ім. Г.С. Сковороди http://orcid.org/0000-0003-3212-043X

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent41.03.56

Ключові слова:

історія філософії, історіографія, Кантова філософія, історія проблем, історія понять, історична філософія, дослідження констеляцій

Анотація

Стаття має на меті розкрити вузлові пункти у розвитку німецької традиції історіографії філософії після 90-х рр. XVIII ст. Вихідною точкою стала так звана «суперечка про метод» історіографії, яка вибухнула в останнє десятиліття XVIII ст. не без впливу Кантової «критичної філософії». Її учасники (Райнгольд, Фюлеборн, Ґьос, Ґроман, Тенеман та інші) висували відмінні тези, але сходилися на тому, що саме Кантова філософія дозволяє створити «філософувальну історію філософії». Утворився тип історіографії, базуваний на критерії «прогресу філософії» і Кантова позиція розглядалася як масштаб для будь-якої історіографії. Згодом сформувалися інші типи історіографії, які або дотримувалися протилежного критерію «регресу» чи «декадансу», або намагалися поєднати обидва ці критерії (Геґель). У другій половині XIX ст. стає поширеною «історія проблем» як принцип дослідження і викладу історії філософії, її головними репрезентантами стали В. Віндельбанд, Н. Гартман, Г. Гаймзьот. Натомість у другій половині XX ст. домінантним типом історіографії є «історія понять», яка знаходить мовно-філософське обґрунтування у філософській герменевтиці Ґадамера. В останні десятиліття німецька традиція історіографії збагатилася проєктом «історичної філософії» К. Флаша і програмою «дослідження констеляцій» Д. Генріха. В обох цих проєктах помітне тяжіння до мікроісторії, вихід за межі текстів «класиків», відкриття досі невідомих постатей і джерел, що істотно розширюють усталену практику історіографії філософії.

Біографія автора

Віталій Терлецький, Інститут філософії НАН України ім. Г.С. Сковороди

канд. філос. н., старший науковий співробітник відділу історії філософії України

Посилання

Brucker, J. (1731-1736). Kurze Fragen aus der philosophischen Historie (Bd. 1-7). Ulm: Bartholomäi.

Brucker, J. (1742-1744). Historia critica philosophiae a mundi incunabulis ad nostram usque aetatem deducta (T. 1-5). Lipsiae: Breitkopf.

Brucker, J. (1747). Institutiones historiae philosophicae. Lipsiae: Breitkopf.

Fischer, K. (1865). Geschichte der neueren Philosophie. Mannheim: Bassermann.

Flasch, K. (2005). Theorie der Philosophiehistorie. Bd. 2. Philosophie hat Geschichte. Frankfurt a.M.: Klostermann.

Fülleborn, G. G. (1775). Was heisst den Geist einer Philosophie darstellen? In G. G. Fülleborn (Hrsg.), Beyträge zur Geschichte der Philosophie (Bd. II, 5 St., S. 191-203). Jena: Frommann.

Gadamer, H.-G. (1993a). Begriffsgeschichte als Philosophie. In H.-G. Gadamer, Gesammelte Werke (Bd. 2, S. 77-91). Tübingen: Mohr.

Gadamer, H.-G. (1993b). Selbstdarstellung. In H.-G. Gadamer, Gesammelte Werke (Bd. 2, S. 479-508). Tübingen: Mohr.

Gadamer, H.-G. (1999). Wahrheit und Methode. Grundzüge einer philosophischen Hermeneutik. In H.-G. Gadamer, Gesammelte Werke (Bd. 1). Tübingen: Mohr.

Geldsetzer, L. (1965). Der Methodenstreit in der Philosophiegeschichtsschreibung 1791-1820. Kant-Studien, 56(3-4), 519-527. https://doi.org/10.1515/kant.1965.56.3-4.519

Geldsetzer, L. (2008). Über zetetischen und dogmatischen Umgang mit Philosophiegeschichte. In H. R. Yousefi, Kl. Fischer, R. Lüthe & P. Gerdsen (Hrsg.), Wege zur Wissenschaft. Eine interkulturelle Perspektive. Grundlagen, Differenzen, Interdisziplinäre Dimensionen (S. 309-335). Nordhausen: Traugott Bautz.

Goess, G. F. D. (1794a). Systematische Darstellung der Kantischen Vernunftkritik: Zum Gebrauch Akademischer Vorlesungen. Nebst einer Abhandlung ueber ihren Zweck, Gang und ihre Schicksale. Nürnberg: Felsecker.

Goess, G. F. D. (1794b). Über den Begriff der Geschichte der Philosophie und über das System des Thales, zwo philosophische Abhandlungen. Erlangen: Palm.

Grohmann, J. C. A. (1797). Über den Begriff der Geschichte der Philosophie. Wittenberg: Kühne.

Grohmann, J. C. A. (1798). Was heißt: Geschichte der Philosophie. In J. Ch. A. Grohmann & K. H. L. Pölitz (Hrsg.), Neue Beyträge zur kritischen Philosophie und insbesondere zur Geschichte der Philosophie (Bd. I, S. 1-78). Berlin: Verlage der Königl. Preuss. Akademischen Kunst- und Buchhandlung.

Hartmann, N. (1949). Selbstdarstellung. In W. Ziegenfuß (Hrsg.), Philosophen-Lexikon. Handwörterbuch der Philosophie nach Personen (Bd. I, S. 454-471). Berlin: de Gruyter.

Hartmann, N. (1957). Der philosophische Gedanke und seine Geschichte. In N. Hartmann, Kleinere Schriften. Abhandlungen zur Philosophie-Geschichte (Bd. II, S. 1-48). Berlin: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110842654.1

Hartmann, N. (1958). Zur Methode der Philosophiegeschichte. In N. Hartmann, Kleinere Schriften. Von Neokantianismus zur Ontologie (Bd. III, S. 1-22). Berlin: de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110855203.1

Hegel, G. W. F. (1986). Vorlesungen über Geschichte der Philosophie I. In G. W. F. Hegel, Werke: in 20 Bd. (Bd. 18). Frankfurt a.M.: Suhrkamp. https://doi.org/10.28937/978-3-7873-2537-5

Heimsoeth, H. (1965). Die sechs großen Themen der abendländischen Metaphysik und der Ausgang des Mittelalters. Stuttgart: Kohlhammer.

Henrich, D. (1991). Konstellationen. Probleme und Debatten am Ursprung der idealistischen Philosophie (1789-1795). Stuttgart: Klett-Cotta.

Henrich, D. (2005). Konstellationsforschung zur klassischen deutschen Philosophie. Motiv - Ergebnis - Probleme - Perspektive - Begriffsbildung. In M. Mulsow & M. Stamm (Hrsg.), Konstellationsforschung (S. 15-30). Frankfurt a.M.: Suhrkamp.

Henrich, D. (2021). Ins Denken ziehen. Eine philosophische Biographie. München: Beck. https://doi.org/10.17104/9783406756443

Kant, I. (1900 sqq.). Gesammelte Schriften (Bd. I sqq). Berlin: Reimer (Walter de Gruyter).

Kant, I. (1998). Kritik der reinen Vernunft. (J. Timmermann, Hrsg.). Hamburg: Meiner. https://doi.org/10.28937/978-3-7873-2112-4

Kant, I. (2018). Prolegomena to any future metaphysics that will be able to present itself as a science. (V. Terletsky, Ed.). [In Ukrainian]. Kharkiv: Folio.

Kozlovsky, V. (2014). Kant’s anthropology: sources, constellations, models. [In Ukrainian]. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy.

Lübbe, H. (1962). Philosophiegeschichte als Philosophie. Zu Kants Philosophiegeschichtsphilosophie. In Einsichten. Festschrift für G. Krüger (S. 204-229). Frankfurt a.M.: Klostermann.

Micheli, G. (2015). Wilhelm Gottlieb Tennemenn (1761-1819). Geschichte der Philosophie. Grundriss der Geschichte der Philosophie. In G. Piaia & G. Santinello (Eds.), Models of the History of Philosophy. Vol. III: The Second Enlightenment and the Kantian Age (pp. 838-926). Dordrecht: Springer.

Reinhold, K. L. (1791). Über den Begrif der Geschichte der Philosophie. Eine Akademische Vorlesung. In G. G. Fülleborn (Hrsg.), Beyträge zur Geschichte der Philosophie (Bd. I, 1 St. S. 5-35). Jena: Frommann.

Rorty, R. (1984). The historiography of philosophy: four genres. In R. Rorty, J. B. Schneewind & Q. Skinner (Eds.), Philosophy in History. Essays on the historiography of philosophy (pp. 49-75). Cambridge: UP. https://doi.org/10.1017/CBO9780511625534.006

Sass, H.-M. (1972). Philosophische Positionen in der Philosophiegeschichtsschreibung. Deutsche Vierteljahrsschrift für Literaturwissenschaft und Geschichte, 46(3), 539-567. https://doi.org/10.1007/BF03376243

Schelling, F. W. J. (1976). Ueber Mythen, historische Sagen und Philosopheme der ältesten Welt. In F. W. J. Schelling, Werke (Bd. 1, S. 193-246). (H. M. Baumgartner, W. G. Jakobs, H. Krings & H. Zeltner, Hrsg.). Stuttgart: Frommann-Holzboog.

Schlegel, F. (1964). Entwicklung der Philosophie in 12 Büchern. In F. Schlegel, Kritische Ausgabe (Bd. 12). (E. Behler, Hrsg.). München: Schöningh.

Schmidt-Biggemann, W. (1998). Jakob Bruckers philosophiegeschichtliches Konzept. In W. Schmidt-Biggemann & T. Stammen (Hrsg.), Jakob Brucker (1696-1770): Philosoph und Historiker der europäischen Aufklärung (S. 113-134). Berlin: Akademie. https://doi.org/10.1515/9783050073590

Secundant, S. (2018). Wilhelm Windelband: The History of Philosophy as Organon and as Integral Part of Philosophy. [In Russian]. Sententiae, 37(2), 62-92. https://doi.org/10.22240/sent37.02.062

Secundant, S., & Oriekhova, A. (2022). Time and Space in the Philosophy of Leibniz. Part I. [In Ukrainian]. Sententiae, 41(2), 98-123. https://doi.org/10.31649/sent41.02.098

Sommer, A. U. (2008). Philosophiegeschichte als Problem. Überlegungen im Anschluss an einige Neuerscheinungen zur Theorie der Philosophiegeschichte. Philosophische Rundschau, 55(1), 55-65. https://doi.org/10.1628/003181508784862171

Stepina, Cl. K. (2006). Wozu historistische Universitätsphilosophie? Eine Polemik zur rechten Zeit. Aufklärung und Kritik, 2, 199-205. https://www.gkpn.de/aufklaerung_und_kritik.htm

Tennemann, W. G. (1798). Geschichte der Philosophie (Bd. 1). Leipzig: Barth.

Wiehl, R. (2003). Gadamers philosophische Hermeneutik und die begriffsgeschichtliche Methode. Archiv für Begriffsgeschichte, 45, 9-20. http://www.jstor.org/stable/24361509

Windelband, W. (1957). Lehrbuch der Geschichte der Philosophie. (H. Heimsoeth, Hrsg.). Tübingen: Mohr.

Yas, O.V. (2005). Historiography as a term, concept and discipline. In V. A. Smoliy et al. (Eds.), Encyclopedia of the History of Ukraine (Vol. 3, pp. 584-591). [In Ukrainian]. Kyiv: Naukova Dumka.