Усна історія філософії: метод, методологія, (майбутня) дисципліна?

Наталія Рева; Аміна Кхелуфі

doi:10.31649/sent43.01.044

Усна історія філософії: метод, методологія, (майбутня) дисципліна?

Автор(и)

Наталія Рева Університет Бірмінгема (Велика Британія) https://orcid.org/0000-0002-3931-3755
Аміна Кхелуфі https://orcid.org/0000-0001-6851-8285

DOI:

https://doi.org/10.31649/sent43.01.044

Ключові слова:

усна історія, усність, філософське інтерв’ю, нове знання

Анотація

Інтерв’ю Наталії Реви з Аміною Кхелуфі, присвячене статусові усної історії філософії, сучасним дослідженням у цій галузі та перспективам її розвитку. Це інтерв’ю є Додатком до статті Наталії Реви, надрукованої в цьому числі Sententiae.

Біографії авторів

Наталія Рева, Університет Бірмінгема (Велика Британія)

PhD, запрошений науковий співробітник

Аміна Кхелуфі

PhD, екс-голова Студентського товариства усної історії філософії (Київ, Україна)

##submission.downloads##

PDF
Завантажень PDF: 121

Переглядів анотації: 161

Опубліковано

2024-04-30

Як цитувати

Рева, Н., & Кхелуфі, А. (2024). Усна історія філософії: метод, методологія, (майбутня) дисципліна?. Sententiae, 43(1), 44–50. https://doi.org/10.31649/sent43.01.044

Завантажити посилання

Номер

Том 43 № 1 (2024): SENTENTIAE

Розділ

СТАТТІ

Метрики

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, згодні з такими умовами:

Автори зберігають авторське право і надають журналу право першої публікації.
Автори можуть укладати окремі, додаткові договірні угоди з неексклюзивного поширення опублікованої журналом версії статті (наприклад, розмістити її в інститутському репозиторії або опублікувати її в книзі), з визнанням її первісної публікації в цьому журналі.
Авторам дозволяється і рекомендується розміщувати їхню роботу в Інтернеті (наприклад, в інституційних сховищах або на їхньому сайті) до і під час процесу подання, бо це може привести до продуктивних обмінів, а також скорішого і ширшого цитування опублікованих робіт (див. вплив відкритого доступу).